Понеділок, 20.11.2017, 04:21
Вітаю Вас Гість | RSS

Новинодобрятинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Методична робота

 «Застосування міжпредметних зв’язків як важливий фактор підвищення ефективності навчання»

 У світлі сучасних завдань всебічного розвитку гармонійно розвиненої особистості школяра проблема між предметних зв’язків сьогодні набуває важливого значення.

    Від спеціаліста будь-якої професії вимагають сьогодні високий рівень загальноосвітніх знань, творче мислення та постійну самоосвіту. Тому залучення школярів до продукції інтеграції є не менш важливим, ніж засвоєння знань конкретних наук.

   Урок був і залишається однією з форм навчально-виховної роботи в школі. Вимоги, які висуваються сьогодні до навчального процесу загальноосвітньої школи, постійно зростають. Збільшується обсяг інформації, зростає кількість завдань, що сприяють загальному розвитку учнів. Предмети викладають різні вчителі і часто йде повторення того, що добре відомо учневі, або доповнення наявних знань. Тому одне з основних завдань методики полягає у виявленні й використанні між предметних зв’язків у навчанні.

       Міжпредметні зв’язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють виділити головні елементи змісту освіти. Вони включають учнів в оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення). Суть між предметних зв’язків полягає в об’єднанні ідей, наукових теорій, понять, технологій навчання в процесі скоординованої діяльності вчителів різних навчальних предметів та навчально-пізнавальної діяльності учнів.

    Відсутність тісних взаємозв’язків у викладанні в школі основ наук або недостатнє їх здійснення призводить до того, що учні відокремлюють поняття від предметів, не бачать у науковому понятті всієї багатоманітності відображеної в ньому конкретної дійсності, не вміють застосовувати набутті знання з того чи іншого предмета під час вивчення іншого та на практиці.

     Психологи встановили, що наявність в учня глибоких знань ще не гарантує їх ефективного використання. І завдяки між предметним зв’язкам вдається підвищити ефективність навчального процесу.

    Організація навчально-виховного процесу на основі між предметних зв’язків може стосуватися окремих уроків (частіше узагальнюючих), або декількох тем, або різних тем різних дисциплін.

  Актуальність даної проблеми зумовлена розвитком науки одночасно по лінії спеціалізації та інтеграції. Інтеграція – процес зближення і зв’язку наук, який відбувається разом з процесом диференціації.

   Питання інтеграції – одне з найстаріших в історії розвитку науки. Ідея про єдність наукових знань простежувалася у працях мислителів різних часів (Платон, Аристотель, Кант, Гегель, Менделєєв, Ейнштейн та інші).

    Проблему між предметних інтеграцій можна віднести до класичних проблем педагогіки. Практики вважають, що вона має свої складнощі. Проблема між предметних зв’язків виникла, коли освіта набула предметної структури. Кожна дисципліна має певну систему знань. У процесі навчання виникають «перегородки» між системами знань. Це є слабке місце в шкільному навчанні. Як цього уникнути? Шляхом послідовного, постійного, цілеспрямованого встановлення зв’язків між навчальним матеріалом з різних навчальних дисциплін.

    Під час укладання навчальних програм посилюється увага до проблеми між предметних зв’язків, які сприяють підвищенню рівня науковості.

   Так, у чинних програмах з української мови у кожному розділі передбачено не лише «внутрішньо предметні зв’язки», а й «між предметні зв’язки». Внутрішньопредметні зв’язки:

  • культура мовлення і стилістика. Використання в мовленні прикметників-синонімів, правильне вживання в мовленні вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.
  • Лексикологія і фразеологія. Засвоєння прикметників –означень, фразеологізмів з прикметниками.
  • Текст (риторичний аспект). Роль прикметників-епітетів у розкриті задуму висловлювання.

Міжпредметні зв’язки: використання прикметників для точного опису предметів, явищ і подій (географія, історія, біологія), епітет, порівняння, метафора (література).

    У програмі з фізики вказано: «на другому, математичному етапі

розв’язування фізичних задач відбувається пошук зв’язків і співвідношень між величинами і невідомими».

      Астрономія – точна наука, яка використовує багатий математичний апарат, знання фізики, хімії, біології, географії та інших наук, сучасні комп’ютерні методи обробки та візуалізації інформації. Особливим є взаємозв’язок астрономії та фізики.

   У програмі з історії передбачено вивчення духовного життя народів (наука, література, культура, архітектура, живопис, музика), знання адміністративно-територіального устрою, економіки, технічного прогресу тощо.

    Програма із світової літератури рекомендує словесникам координувати викладання предмета з іншими шкільними дисциплінами гуманітарного та естетичного циклів (українська література, всесвітня історія, історія України, музичне мистецтво та ін.), щоб уникнути дублювання змісту навчального матеріалу та сприяти формуванню в учнів цілісної картини світу.

    Програма з інформатики передбачає можливості побудови і дослідження за допомогою комп’ютера інформаційних моделей з фізики, біології, економіки, екології, математики, хімії та використання основних методів побудови алгоритмів для розв’язування задач підвищеної складності.

     Одним із основних принципів навчання іноземної мови у школі є інтегроване (взаємопов’язане) навчання всіх видів мовленнєвої діяльності.

   Вивчаючи літературу, школярі отримують також знання з історії, права, філософії, мистецтва тощо. Оце і є «точки зіткнення» літератури з іншими предметами. Це дозволяє успішніше формувати вміння і навички, розвивати розумові здібності, логічне мислення.

    Між предметні зв’язки є важливим принципом навчання в сучасній школі. Він забезпечує взаємозв’язок науково-природничого і суспільно-гуманітарного циклів. Інтеграція допомагає привести в єдину систему знання учнів з гуманітарних предметів для відтворення зв’язків між різними явищами соціального, економічного, культурного життя суспільства.

   Міжпредметні зв’язки здійснюються з метою: комплексного підходу до засвоєння змісту предмета; стимулювання аналітико-систематичної діяльності учнів; формування вмінь переносити знання із однієї дисципліни в іншу; розвитку інтересу учнів до творчої діяльності; розширення світогляду учнів; формування духовних та естетичних цінностей учнів.

    Початок ХХІ століття означений складним пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття.

   Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення й пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. На цій основі повинна формуватися нова педагогіка – педагогіка компетентної, відповідальної людини.

   Компетентне ставлення особистості до життя означає потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; володіння науковими знаннями про сутність «Я», принципами й методами життєздійснення; усвідомлення, організацію свого психологічного часу, життєвого шляху особистісного розвитку; проблемне бачення свого життя; осмислене розв’язання міжособистісних суперечностей; здатність до об’єктивного оцінювання рівнів, сфер і меж поширення своєї життєвої активності; усвідомлене й адекватне оцінювання результатів своєї життєдіяльності; високу культуру споживання: відповідальне ставлення до свого життя, здоров’я, культуру фізичного розвитку; філософське, етичне осмислення свого життя.

   Тому необхідно звертатися до когнітивних технік та стратегій, які дозволяють збільшити можливість отримати очікуваний результат. Тому продуктивним є використання міжпредметних зв’язків на уроках світової літератури.

    Найбільш продуктивним, вчитель Кректун Ю.П. на уроках світової літератури, застосовує між предметні зв’язки з дисциплінами гуманітарного циклу – українською літературою, історією, філософією, психологією, іноземною мовою. Глибинні зв’язки, що поєднують ці галузі знань, дають змогу зробити уроки світової літератури науковими й аргументованими, забезпечуючи нерозривність у формуванні комплексного сприйняття того чи іншого поняття.

   Для успішної реалізації цієї проблеми використовує матеріал, уже відомий учням із попередніх уроків ( під час вивчення в 11 класі поезії П.Целана згадуються відомості про трагедію Голокосту, отримані на уроках історії, а також роман «Марія» У.Самчука, який читали на уроках української літератури).

    Особливе місце серед між предметних зв’язків посідають різноманітні між мистецькі аналогії – з живописом, музикою, скульптурою, архітектурою, театром, кіно, танцем. Крім величезного емоційно-естетичного впливу, такі уроки стають джерелом справжнього мистецького відкриття світу, стимулом до реалізації творчого потенціалу дітей, засобом формування справжнього мистецького смаку. Саме під час цих уроків учні усвідомлюють, що література – теж різновид мистецтва, бо вона твориться не простими словами, а наповненими музикою, кольором, пластикою, рухом. Тому свої уроки будує на основі взаємодії мистецтв, що дає можливість здійснювати синтез наукового і художнього типів пізнання дійсності. Вчитель широко використовує роботу з картинами, а саме -  у 7 класі під час вивчення тем: М.Лермонтов «Вітрило» та О.Грін «Пурпурові вітрила» використовує роботу з картинами І.Айвазовського «Буря» та М. Дюмаса «Мрійливість», у 8 класі при вивчені теми «Випробування людського характеру в умовах війни в оповіданні М.Шолохова «Доля людини» використовує роботу над картиною О.Верейського «Батько і син».

        На уроках вивчення творчості Анни Ахматової в 11 класі під час вивчення твору «Реквієм», знайомить учнів із значенням музичного терміну «реквієм» і дає учням прослухати уривки із «Реквієму» Моцарта, досліджуючи при цьому зв’язки між композицією та історією створення цих творів. Зв'язок літератури з музичним мистецтвом використовує під час вивчення творчості російських поетів, поезії яких покладено на музику. Це С.Єсенін у 8 класі, О.Пушкін та М.Лермонтов у 9 класі.

    На своїх уроках вчитель використовує не лише картини та музичні п’єси, але й фото та ілюстрації із зображенням архітектурних пам’яток. Як зразок барокового мистецтва використовує зображення собору Святої Софії, церкви Печерської лаври у Києві, собору Святого Петра у Римі. Під час вивчення античного театру звертає увагу учнів на руїни Парфенону. Вивчаючи твір В.Скотта «Айвенго» проводить з дітьми заочну екскурсію у середньовічний замок, тоді  вони краще розуміють історико-національний колорит у романі.

При вивченні літератури ХІХ-ХХ століття використовує фотографічний матеріал. Саме тут, готуючи розповіді про митців, вчитель та учні підтверджують свої розповіді фотографічним матеріалом, який можна знайти у підручниках, хрестоматіях, енциклопедіях та нарисах про життя та творчість того чи іншого письменника, поета, драматурга.

      Вивчаючи у 8 і 9 класах літературу античності проводить роботу над аналізом скульптур античних героїв та олімпійських богів: голова Зевса, голова Гермеса, скульптурне зображення Прометея, Гомера. А під час вивчення Біблії у 7 і 9 класах проводить аналіз скульптур біблійних героїв, виконаних Верокйо «Давид», Мікеланджело «Давид», «Мойсей».

   Останнім часом з’явилося багато екранізацій художніх класичних творів, які вчитель дуже широко використовує на своїх уроках.

  Отже, використання шедеврів різних видів мистецтв дає змогу зробити урок світової літератури цікавішим, емоційно наповненішим, інтелектуальним, сучасним, розвиває у дітей творчу уяву, мислення, сприяє вихованню уважного й думаючого читача, який не залишається байдужим до здобутків людського генія.

      Використовуючи міжпредметні зв’язки у викладанні історії, вчителі Горпинюк Н.В., Горпинюк І.П. розкривають перед учнями шляхи використання досягнень у засвоєнні історичного матеріалу.

    На уроках історії широко впроваджують матеріали із всесвітньої історії, правознавства, світової літератури, географії, української літератури.

    Синхронне планування та проведення уроків з історії України та всесвітньої історії дають можливість послідовно і глибоко засвоювати програмовий матеріал з цих дисциплін. Так, реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ, проведені у володіннях австрійських Габсбургів у ХVIII ст.., безумовно, позитивно вплинули на розвиток культури у західноукраїнських землях, на відміну від Наддніпрянської України. З темою «Російська імперія у другій половині ХVIII ст.» тісно переплітається історичний матеріал курсу історії України. У 7 класі в курсі всесвітньої історії учні, вивчаючи тему «Середньовічне місто», знайомляться з тим, коли і які міста отримали магдебурзьке право в Україні.

    Учні на уроках усвідомлюють, що історія України є частиною всесвітнього історичного процесу і взаємодія явищ, подій у світовому масштабі позначається на історичних процесах, що відбуваються в Україні.

   Міжпредметні зв’язки історії і правознавства дозволяють окреслити форми держав, які вивчаються, дають громадянську оцінку етапам становлення української державності, пам’яткам правової культури України.

    На уроках історії використовують поняття: «форма правління», «форма державного устрою, політичного режиму», «закон», «договір», «держава», «конституція», «право» та інші.

     Вчитель Горпинюк І.П. при зіставленні станової монархії у ХVII ст.. у Московській державі та абсолютної монархії Російської імперії у ХVIII ст. сприяє розумінню учнями причин посилення влади монарха в Росії, а також обмеження прав автономії Гетьманської України, а в подальшому її повної ліквідації. Характеризуючи систему управління Запорозької Січі, пригадує інформацію про республіканський лад у Римі. Елементи правових знань, отриманих на уроках історії, створюють сприятливі підвалини для вивчення основ правознавства в наступних класах.

     Ефективним засобом формування гуманістичної світоглядної культури учнів є вивчення нового курсу «Людина і світ». Уже в назві курсу «Людина і світ» визначено його основну мету: привернути увагу учнів насамперед до найвищої цінності – людини, яка живе в об’єктивно існуючому, якісно різноманітному світі. Цей курс значною мірою визначає завдання щодо виховання особистості молодої людини. В усіх розділах закладено основу для розширення світогляду випускника школи, показано взаємовідносини людини і природи, особистості і суспільства, особи і держави, подано зміст прав і свобод людини, і найголовніше – викладено актуальні проблеми сучасного життя, що становлять неабиякий інтерес для молоді.

       Вивчення курсу «Людина і світ» організовується Горпинюк Н.В. в органічному поєднанні світоглядної культури вчителя та учня зі знанням з фундаментальних дисциплін. Вчитель на уроках використовує знання учнів з історії, біології, фізики, етики, хімії, літератури.

      Використання між предметних зв’язків з української та світової літератури сприяє вихованню духовності, формуванню літературно –історичного інтересу. Література не висвітлює історію документально. Але конкретні образи, події, змальовані рукою не науковця, а Митця, краще закарбовуються в пам’яті, мають духовний заряд. Сприймаються не лише розумом, а й серцем. Вивчаючи тему «Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини  ХVII ст..» вчитель Горпинюк І.П. використовує уривки творів П.Панча «Гомоніла Україна», Н.Рибака «Переяславська Рада», П.Загребельного «Я, Богдан», Я.Качури «Іван Богун» та інші. Для глибшого засвоєння теми «Виникнення та розквіт Київської Русі» вчитель використовує уривки з творів С.Скляренка «Святослав», «Володимир», П.Загребельного «Диво». Історія в художньо-літературних образах виховує почуття патріотизму, поваги до історичного минулого пращурів.

       Етика також належить до світоглядних дисциплін. Поява цього предмета зумовлена не лише серйозними змінами у ціннісних орієнтирах українського суспільства, а й загальним зростанням ролі моралі у житті людства. Тому між предметні зв’язки історії з етикою визначені часом, потребою сформувати громадянську компетентність, чинниками якої є патріотизм, правова культура, висока мораль, професійна підготовка, відданість справі.

     Саме тому високі моральні риси історичних постатей є зразком для наслідування школярами. Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Б.Хмельницький, І.Мазепа та інші не були байдужими до долі Батьківщини й доклали значних зусиль для формування української державності.

    Міжпредметні зв’язки у викладанні історії – дієві критерії формування громадянської компетенції підростаючого покоління.

     Міжпредметні зв’язки на уроках біології встановлюються як по горизонталі з предметами, які вивчаються одночасно в певному класі, так і по вертикалі, спираючись на матеріал, який вивчили в попередніх класах. Вертикальний зв'язок можна розглядати як внутрішньо предметний, якщо розвиваються біологічні поняття і вивчаються в наступних темах.

     При вивченні теми «Фотосинтез» вчитель Климюк К.В. починає від спеціальних понять (пігмент, хлоропласт) до загально біологічних (фотосинтез). Залучає знання з таких дисциплін як фізика (відбиття, поглинання, пропускання світла); хімія (інтенсивність та спрямованість хімічних реакцій, ферментативні процеси); генетика (цитоплазматична спадковість); екологія (глобальна екологічна роль процесу в забезпеченні атмосфери киснем).

   Для розвитку понять з біології вчителька використовує знання з природознавства. Учні вже вміють відшукати необхідну інформацію, встановити причини явищ, здійснити синтез, порівняння, узагальнення, робити висновки, моделювати, оформляти в робочому зошиті, працювати з підручником удома, заповнювати таблички, проводити досліди. Тобто здійснення між предметних зв’язків відбувається в напрямі закріплення знань із природознавства. У 7 класі формує та поглиблює поняття про різноманітність рослинного світу, про найхарактерніші рослини, що живуть на Землі.

     З географії учні одержали багато відомостей про тварин різних кліматичних зон, які доповнюються в курсі зоології у 8 класі. Із курсу фізики закон Архімеда краще до помає зрозуміти як плавають риби, що таке ехолокація.

  Під час вивчення теми «Травлення» вчителька розповідає, що великі молекули ферментативно розщеплюються на прості через трофічні зв’язки – зв'язок з органічною хімією. Розв’язування задач, виконання лабораторних робіт потребує математичних навичок.

    Під час вивчення опорно-рухової системи в курсі «Біологія людини» учні одержують знання про топографію м’язів, кісток, суглобів, які необхідні занять фізичною культурою і спортом. Під час вивчення  теми «Кровообіг» дає поняття про приплив крові до органа, який працює, і тим самим наголошує, що людина обов’язково має фізично працювати.

   Климюк К.В. формує в учнів здоров’язберігаючу компетентність у співдружності з предметом «Основи здоров’я». Формує навички запобігання перевтомі й навички активного відпочинку. Вивчаючи матеріал про поставу, загартування, проводить бесіду про зміцнення здоров’я, уникнення травматизму.

    Широке і глибоке проникнення технологій в усі сфери людської діяльності вимагає від молодого покоління мати, як мінімум, базові поняття і знання технологій, які є частиною соціальної культури сучасного суспільства. І проблема не стільки в оволодінні знаннями , скільки в умінні застосовувати їх на практиці в будь-якій життєвій ситуації та професійній сфері.

   Тому вчитель має постійно використовувати програмний матеріал з фізики, хімії, математики, географії, інформатики. Різні галузі наук органічно пов’язані між собою.

     Викладання хімії тісно поєднуються з деякими питаннями програмного матеріалу з фізики, математики, біології, географії, людини і світ, основ здоров’я.

   Починаючи вивчати хімію в 7-му класі вчитель поступово підводить учнів до таких фундаментальних наукових понять, «речовина», «властивість», «якісний склад», «кількісний склад» спираючись на знання з курсу природознавства. Завдяки знанням з природознавства вчителька проводить бесіди з тем «Тіла й речовини, що оточують людину», «Вода й розчини», «Хімічні явища», «Повітряна оболонка Землі» та інші.

     Знання учнів про закон перетворення і збереження енергії, одержані на уроках фізики, використовуються під час пояснення теплових явищ у разі визначення речовин у воді, поняття «густина речовини» й формула її обчислення допомагає учням самостійно здобути нові знання, що стосуються поняття «молярний об’єм газів». Вивчаючи тему «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Менделєєва»(8 клас), використовує знання про будову атома, які учні набувають під час вивчення курсу фізики. У викладанні хімії та фізики є багато спільних тем, понять та явищ. Це питання атомно-молекулярної будови речовини, будови атома, хімії металів. Це використання одних і тих самих законів та теорій: періодичний закон, закон збереження енергії, закон збереження маси речовин, закон сталості складу речовин. Під час вивчення теми «Розчини» вчителька підкреслює, що процес розчинення є фізико-хімічним.

    Вивчення хімії не обходиться без знань з математики. На уроках хімії використовується математична термінологія, правила й закони, уміння і навички. Пропонуючи дітям різні хімічні задачі, що потребують знання математики, учителька забезпечує засвоєння матеріалу з хімії та закріплює математичні знання учнів.

    Під час вивчення хімії звертає увагу на біологічну роль кисню, водню, води, реакцій окислення як джерела енергії в живих організмах. Під час вивчення теми «Вода» дітям нагадується, що вода є складовою частиною кожної живої клітини, входить до складу крові, шлункового соку та розчинником, який виконує транспортну функцію під час перенесення поживних речовин. При вивченні хімічних елементів вказує на їх біологічну роль. При  вивченні органічної хімії наголошує  , що всі життєво необхідні біологічні процеси взаємодіють з органічними речовинами.

     Хімія та екологія – дві взаємопов’язані науки. Екологічні знання вчать пояснювати, чому не можна користуватися іграшками, виготовленими з фенолоформальдегідних смол, чому небо над заводами іноді стає зеленим, чому потрібно забирати з місця відпочинку пляшки та поліетиленові вироби, які «сюрпризи» можуть піднести не сертифіковані товари.

     Географія тісно пов’язана з багатьма суміжними науками, що дає змогу здійснювати між предметні зв’язки. Традиційно стійкі між предметні зв’язки здійснюються з такими науками, як біологія, фізика, хімія, економіка. Крім того , є багато шкільних предметів, знання чи інформація з яких використовується для здійснення між предметних зв’язків. Серед них – література, музика, живопис.

   На своїх уроках Матвіюк О.В. конкретними математичними поняттями характеризує географічні об’єкти. Під час вивчення теми «Масштаб. Види масштабу» учні використовують знання, як кілометри перевести в метри, метри в сантиметри. Для визначення масштабу карт, учні використовують знання про математичні пропорції. Виконуючи практичні роботи учні виміряють кути падіння сонячних променів, обчислюють площі ділянок, вимірюють відстані, визначають середню температуру місяця, креслять графіки місячного ходу температур.

      У 6 класі вивчаючи поняття про землетруси та коливання земної кори учні стикаються з такими фізичними поняттями, як «коливання», «хвилі». У темі «Клімат» вживається термін «амплітуда», «атмосферний тиск». Закони фізики використовує для обґрунтування ролі економічного ефекту в машинобудуванні, транспорті, необхідності створення нових видів машин. Знання з фізики допомагають обґрунтувати географічні факти і явища, розкривати причинно-наслідкові зв’язки між ними.

    Вивчаючи грунти України вчителька звертає увагу учнів на хімічний склад основних типів грунтів своєї області, природної зони, в якій розміщена область. Вивчаючи теми «Паливна промисловість», «Металургія», «Хімічна промисловість» грунтує знання учнів з тем хімії «Речовини та їх зміни», «Кисень», «Водень», «Метали».

      Велика кількість тем географії пов’язана з біологією. Вивчаючи природні зони материків, учні ознайомлюються з величезною різноманітністю рослинного та тваринного світу. На уроках демонструє уривки фільмів про дивовижну природу материків.

    На своїх уроках Ольга Василівна використовує тексти  з художніх творів світової літератури з метою формування знань і вмінь, переконання у необхідності орієнтуватися на місцевості на прикладі пригод героїв пригодницьких романів, а також описи природи континентів (Ж.Верн «Діти капітана Гранта», Дж.Лондон «Біле ікло») та інші. З метою розвитку уявлень про способи зображення поверхні Землі використовує пейзажі відомих російських художників. Вивчаючи тему «Погода і небезпечні погодні явища» дає образне уявлення про природу України через почуття авторів літературних творів та їх героїв українських поетів та письменників.

     Програма трудового навчання для учнів 5-9 класів передбачає наступність у розвитку знань та вмінь, набутих у 1-4 класах, і є базою для наступного профільного навчання у 10-11 класах. Міжпредметні зв’язки на рівні видів навчальної діяльності встановлюються між загальними прийомами навчальної роботи, загальними способами розв’язання задач, образотворчої, художньої та інших видів діяльності, які здійснюють учні.

     На уроках трудового навчання вчителі Рибачук О.В. та Панасюк М.С. використовує зв’язки з математикою. Учні застосовують вивчений матеріал з математики щодо вимірювання об’ємних тіл, міри довжини. Учні користуються такими поняттями, як площа, периметр, масштаб. Основи здоров’я також відіграють значну роль у викладанні трудового навчання. Програма трудового навчання передбачає не тільки забезпечення належного рівня загально трудової підготовки, трудового виховання, а й формування навичок безпечної праці, користування різноманітними інструментами, поведінки в побуті.

  Зв'язок трудового навчання з образотворчим мистецтвом здійснюється під час виробу об’єктів праці, їх графічного зображення, оздоблення.

   На уроках креслення використовуються між предметні зв’язки з математикою, геометрією, образотворчим мистецтвом, трудовим навчанням, історією.

     Міжпредметні зв’язки вчителі нашої школи використовують під час проведення різноманітних позакласних заходів. Це дає змогу вселити в душу кожного учня розуміння нерозривності і всеохопленості навчання, показати, що у школі всі предмети покликані допомогти йому стати освіченою багатогранною особистістю.

        Вчителям була запропонована анкета, мета якої:

  • виявити рівень використання між предметних зв’язків у практичній діяльності вчителів;
  • встановити основні труднощі використання між предметних зв’язків;
  • з’ясувати, як впливають між предметні зв’язки на пізнавальний інтерес учнів.

У результаті аналізу даних анкет вчителів різних категорій з різним педагогічним стажем було встановлено, що чверть вчителів включають між предметні зв’язки у календарно-тематичні плани, майже всі вчителі показали, що включають між предметні зв’язки у поурочні плани, включають знання з інших предметів у пояснення нового матеріалу.

    Половина вчителів показали, що знайомляться з програмами та підручниками суміжних дисциплін, проте лише один вчитель, крім вчителів початкових класів, включає в домашнє завдання повторення опорних знань з інших предметів.

     У результаті аналізу відповідей на питання «З якими предметами найчастіше використовуєте зв’язки?» було складено такі схеми:

гуманітарний цикл предметів- історія, світова література, художня культура, образотворче мистецтво, мови, література, музика, етика, географія;

природничо-математичний цикл предметів –математика, хімія, фізика, інформатика, біологія;

технології- трудове навчання, креслення, образотворче мистецтво, математика.

  Вчителі-словесники та вчитель інформатики використовують знання практично всіх шкільних дисциплін.

  Майже всі вчителі відмічають, що спостерігається ріст пізнавального інтересу учнів під впливом між предметних зв’язків, а саме: стимулюють інтерес до уроку, посилюють інтерес до предмета, поглиблюють інтерес до суміжних дисциплін.

      Таким чином, зв’язки між предметами дають можливість: посилити мотиваційну діяльність школярів; виконати протягом уроку більший обсяг роботи; глибше розкрити тему, посилити аргументованість наукових положень; уточнити, оновити раніше засвоєний матеріал; створити ситуації, які змушують учнів думати, зіставляти,шукати, стимулювати пізнавальний інтерес.

        Застосування між предметних зв’язків на уроках: робить знання учнів свідомими, міцними, системними; активізує мислення учнів; розвиває інтерес до навчання; дозволяє раціонально використовувати час, відведений на вивчення навчального матеріалу; істотно зменшує навантаження учнів; сприяє розвитку інтелекту учнів, нахилів і здібностей, їхньому різнобічному розвитку.

        Отже, між предметні зв’язки є необхідною складовою роботи вчителя, який працює за принципами особистісно орієнтованого навчання, бо завдяки інтегрованому підходові до вивчення різних шкільних дисциплін створюються всі умови для формування в учнів стійких знань з предмета, розвитку гуманістичного світогляду та художньо-естетичних цінностей учнів, чіткої ідентифікації себе як носія певних соціальних, національних і культурних ознак, виховання повноцінної особистості. Саме завдяки цьому якнайповніше можна розкрити творчий потенціал дитини, залучити кожного учня до співпраці, виховати розуміння краси і цінності кожної особистості. Відомий педагог Я.А.Каменський висловив думку про необхідність узагальнення всіх здобутих людством знань з навчальною метою: «Усі знання виростають з одного коріння – з навколишньої дійсності, а тому й повинні вивчатися у зв’язках».

 

 

Рекомендації:

1. Вчителям:

1.1. З метою активізації навчальної діяльності та підвищення мотивації навчання учнів використовувати між предметні зв’язки на уроках систематично.

         Постійно

1.2. З метою уникнення перевантаження учнів ознайомлюватися з програмами суміжних дисциплін для виявлення спільних тем.

         Постійно

1.3. Практикувати проведення інтегрованих уроків.

       З ІІ семестру 2012р.

1.4. Проводити спільні консультації, бесіди  з метою використання між предметних зв’язків на уроках.

        Постійно

2. Адміністрації школи надавати методичну допомогу молодим  вчителям щодо застосування між предметних зв’язків на уроках

     Постійно

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Copyright MyCorp © 2017
Зробити безкоштовний сайт з uCoz